позбавляти життя

1) деморалізувати

2) засмучувати, завдавати суму

3) позбавляти життя

* * *

1) завдавати суму; позбавляти самовладання; деморалізувати

2) позбавляти життя

1. n

1) здобич (на полюванні)

2) відстріл звіра (дичини)

3) убивство; забій (худоби)

4) військ. знищення противника

5) виконання нападаючого удару (теніс, волейбол)

6) зупинка м'яча (футбол)

7) амер. канал; протока; притока річки

8) риб. верша для ловлі в'юнів

2. v

1) убивати; позбавляти життя

2) забивати, бити, різати (худобу)

3) побити морозом

4) губити, знищувати, ліквідовувати; руйнувати

5) розгромити; провалити; перешкодити успіхові

6) послаблювати ефект, нейтралізувати

7) заглушати (мотор)

8) розм. справляти сильне враження; захоплювати

9) уморити сміхом; насмішити до смерті

10) завдавати серйозних пошкоджень

11) амер., друк. викреслювати, викидати (в коректурі)

12) мет. витримувати плавку у ванні; травити

13) ел. різко знизити напругу

14) с.г. давати високий забійний вихід

* * *

1) здобич ( на полюванні)

2) відстріл звіра, дичини

3) виконання нападаючого удару (теніс, волейбол)

4) зупинка м'яча ( футбол)

5) вiйcьк. влучення в ціль

1) убивати, позбавляти життя

2) забивати, бити, різати ( худобу); c-г. давати який-небудь забійний вихід

3) побити морозом

4) позбавляти життєвої сили; підривати, підточувати сили; виснажувати

5) ліквідувати, знищувати (тж. kill off), скасовувати; губити, руйнувати

6) розгромити, провалити, зашкодити успіхові

7) уморити сміхом

8) послабляти ефект або дію ( чого-небудь); заглушати

9) справляти сильне враження, захоплювати

10) осушити, випити до дна

11) вiйcьк. вражати ( ціль); попадати, влучити ( у ціль)

12) cпopт. зрізати або гасити ( м'яч)

13) гаяти, марнувати ( час)

14) мучити, змучити

15) пoлiгp. викреслювати, викидати (у коректурі е т. п.); передавати форму на розбір

16) метал. витримувати плавку у ванні; розкисняти, заспокоювати сталь; травити

17) eл. різко знизити напругу; відключити, знеструмити

18) усувати ( знесення літака)

v (past і p.p. reft) поет.

1) викрадати, відбирати (тж reave away)

2) відторгати (від — from)

3) позбавляти (чогось — of)

4) спустошувати, грабувати

5) розм. рвати, розривати; розколювати

* * *

apx., пoeт. ( reft)

1) викрадати, віднімати ( reave away); ( from) відривати, відторгати

2) (of) позбавляти

3) грабувати, спустошувати

apx. ( reft) розривати, рвати; розколювати

1) завдавати суму; позбавляти самовладання; деморалізувати

2) позбавляти життя

1) здобич ( на полюванні)

2) відстріл звіра, дичини

3) виконання нападаючого удару (теніс, волейбол)

4) зупинка м'яча ( футбол)

5) вiйcьк. влучення в ціль

1) убивати, позбавляти життя

2) забивати, бити, різати ( худобу); c-г. давати який-небудь забійний вихід

3) побити морозом

4) позбавляти життєвої сили; підривати, підточувати сили; виснажувати

5) ліквідувати, знищувати (тж. kill off), скасовувати; губити, руйнувати

6) розгромити, провалити, зашкодити успіхові

7) уморити сміхом

8) послабляти ефект або дію ( чого-небудь); заглушати

9) справляти сильне враження, захоплювати

10) осушити, випити до дна

11) вiйcьк. вражати ( ціль); попадати, влучити ( у ціль)

12) cпopт. зрізати або гасити ( м'яч)

13) гаяти, марнувати ( час)

14) мучити, змучити

15) пoлiгp. викреслювати, викидати (у коректурі е т. п.); передавати форму на розбір

16) метал. витримувати плавку у ванні; розкисняти, заспокоювати сталь; травити

17) eл. різко знизити напругу; відключити, знеструмити

18) усувати ( знесення літака)

1) військ. знищення

2) вбивати, позбавляти життя, умертвляти; ліквідовувати, знищувати ( жертву); розм. провалювати ( законопроект тощо)

•

- kill a bill

 1. втрачати, тратити;

 2. витрачати, розтрачувати;

 3. марнувати;

 4. страчувати, позбавляти життя

життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.

* * *

лишить кого чего позбавляти, позбавити кого чого, (отнимать) відбирати, відібрати (-беру, -береш) у кого и кому що, (вульг.) рішати, рішити кого чого. [Не позбавляй мене того вінця, що бог мені показує що ночі (Л. Укр.). Сварка та бійка, кого вони не позбавлять веселости! (Франко). Ти пан над життям людським, коли можеш відібрати його в кождій хвилі (Франко). А жінка й діти? адже ти їх усього рішив! (Квітка)]. -шать, -шить жизни кого - позбавляти, позбавити життя кого, вкорочувати, вкоротити віку (життя) кому, заподіювати, заподіяти смерть кому, (сжить со света) зганяти, зігнати кого з світу, (казнить) страчувати, тратити, стратити кого. [Позбавиш життя людину (Коцюб.). Вкоротив йому віку (Неч.-Лев.). Чи-ж я кого з світу зігнав, чи я в кого одняв? (Пісня). Страть свого брата, як він додому прийде (Казка)]. -шать, -шить себя жизни - смерть собі заподіювати, заподіяти, відбирати, відібрати собі життя, вкорочувати, вкоротити собі віку, страчуватися, тратитися, стратитися. [Я сама собі смерть заподію (Тобілев.). І сама страчуся (Франко)]. -шать, -шить здоровья - позбавляти, позбавити здоров'я, виймати, вийняти з кого здоров'я. -шить дара слова, речи - відібрати (відняти) мову кому, знімити, онімити кого, (перен.) замкнути уста, мову кому. [Сам не оглух, других не онімив (Боровик.). Сильне зворушення, гнів відняли їй мову (Коцюб.)]. Паралич -шил его речи - після паралічу відібрало йому мову. Лишать, -шить девственности - см. Невинность 2 (Лишить -ти). [Їхав, мати, козак молоденький, зірвав з мене вінок зелененький (Пісня)]. -шать, -шить зрения - відбирати, відібрати зір (очі) кому, отемнювати, отемнити кого, (ослеплять) сліпити, осліплювати и осліпляти, осліпити, (о мног.) посліпити кого. -шать, -шить рассудка - позбавляти, позбавити розуму кого, відбирати, відібрати розум, (насм.) глузд, пантелик кому, з[о]безглуздити кого. [Який вас обезглуздив кат? (Котл.)]. -шать, -шить силы - позбавляти, позбавити сили кого, вибирати, вибрати з кого силу. -шать, -шить сознания, чувств - позбавляти, позбавити, свідомости, знепритомнювати, знепритомнити кого. -шать покоя - відбирати спокій кому, позбавляти кого спокою, занепокоювати кого. -шать себя удовольствия - позбавляти себе втіхи. -шать, -шить охоты, желания - позбавляти, позбавити кого охоти (бажання) до чого, відбирати, відібрати кому охоту (бажання) до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. Он -шил меня своей дружбы, благосклонности, своего расположения - він позбавив мене своєї приязні, прихильности, свого прихилля, він відібрав мені свою приязнь, прихильність, своє прихилля. Недостойные поступки -шили его любви и уважения товарищей - негідні вчинки позбавили його товариської любови й пошани. -шить имущества, состояния - позбавити кого добра (майна, маєтности), відібрати майно кому и у кого. -шить наследства - позбавити (не дати) спадку. Судьба -шила его всего - доля відібрала йому все. -шать, -шить хлеба-соли - позбавляти кого хліба-соли, (поэтич.) збавляти кого з хліба-соли. [Близьких сусід з хліба-соли збавляв (Мартин.)]. -шать, -шить куска хлеба - позбавляти, позбавити кого шматка хліба, відбирати, відібрати кому шматок хліба. -шать места, должности - позбавляти кого посади, відбирати кому посаду, звільняти з посади кого. -шать власти, сана - позбавляти влади, сану кого, відбирати владу, сан кому, скидати кого з влади, з сану. -шать кредита - позбавляти кого кредиту, відбирати кредит кому, припиняти боргування кого. -шать, -шить прав - позбавляти, позбавити прав, (прав состояния) громадських прав, (избирательных прав) виборчих прав. -шать, шить слова - позбавляти, позбавити слова кого, відбирати, відібрати голос кому, забороняти, заборонити мову кому, (перен.) умкнути мову кому. [За теє суд його позбавив слова (Л. Укр.)]. -шить чести, человеческого достоинства - позбавити чести, людської гідности, знеславити кого. -шать, -шить свободы - позбавляти позбавити волі, зневолювати, зневоляти, зневолити кого, (о мн.) позневолювати, (перен., связывать) залигувати, залигати, загнуздувати, загнуздати, запетльовувати, запетлювати кого, (арестовывать) ув'язнювати, ув'язнити кого. [Убогого зневоляють (Сл. Гр.). А що? запетльовано тебе? (Запоріжжя). Мене залигали того таки дня і держали під арештом (Новомосковщ.)]. Лишённый - позбавлений. Я -шён возможности - я не маю змоги, мене позбавлено змоги. Это не -шено остроумия - це не без дотепу. Этот слух -шён всякого основания - ця поголоска цілком безпідставна, не має для себе жадної підстави. -шённый избирательных прав - позбавлений виборчих прав; срв. Лишенец. -шённый чести - позбавлений чести, знеславлений. -шённый свободы - позбавлений волі, зневолений, (теснее) ув'язнений.

* * *

несов.; сов. - лиш`ить